Вісімнадцятого березня мої п'ятикласники провели свято "Вічно живий Шевченко". Трохи хвилювалася: в класі всього-на-всього 7 учнів, а дівчат тільки двоє. Розуміла, що діти дуже сумлінно готувалися до свята, та все ж таки тривога підкрадалася в душу. Зараз можу сказати: "Дарма". Діти - молодці! Дівчата - неперевершені ведучі, а хлопці, поставивши сценку "Розрита могила", довели , що вони - артисти. Звичайно, свято не вийшло б таким гарним, якби не музичний супровід і пісні. За це ми дуже вдячні вчительці трудового навчання Квас Іванні Орестівні, Свято принесло задоволення всім, бо працювали дружньо.
Діти! Будьте справжніми українцями, і хай слова Шевченка, вимовлені тут на сцені, стануть тими заповітами, що залишив нам у спадок Пророк нашого народу.
