Рушнички ви мої, рушнички

         27 грудня 2016 року в кімнаті – музеї «Світлиця» Підберізцівського НВК І-ІІІ ступенів відбулося свято «Рушнички ви мої, рушнички». Учні 6-7 класів захотіли провести його саме у «Світлиці», щоб відчути той запах давнини, родину єдність. Адже рідна домівка завжди була символом доброти, чистоти, морального здоров’я, душевної краси.

    Як багато може розповісти бабусина скриня. Саме уній зберігалося найцінніше, найдорожче для кожної людини. А у нашій кімнаті – музеї у маленькій скрині знаходяться рушнички. Учні 6 класу розіграли сценку «Рушнички із бабусиної скрині». Вони дізналися про те, які були рушники, де і коли використовувалися, чому українські жінки так багато вишивали. Учні виконали пісні «Світлиця» І. Білозіра і «Рушники» на слова Малишка.

    Учні ж 7 класу розповіли про рушники як оберіг, специфіку вишивок у різних регіонах. У пісні дівчата вклали всю душу, здавалося, що побували на вечорницях, де дівчата вишивали, жартували, а у грудневі вечори колядували.

   Свято допомогло учням краще пізнати душу народу, зрозуміти, що рушник не тільки окраса житла українця – це символ чистоти, незрадливості, а найважливіше – наш оберіг. Воно сприяло розвиткові творчих здібностей дітей, бажанню зберегти родинні традиції, не забувати своєї національної культури.

   Рушник – ще й досі живе у побуті українців. Він єдність поколінь.

Класні керівники:

Музика О.В

Дмитерко Л.Є

Сковорода - мислитель в українській свиті

      21 грудня в учнів 6 класу  Підберізцівського НВК відбулася виховна година "Сковорода - мислитель в українській свиті".
      Він - батько української байки, її родоначальник. Байки Сковороди особливі не тільки тому, що в них сила (висновок) переважав над фабулою (розповіддю). Їх глибина, сила, мудрість в оригінальності сюжетів, у порушенні тих проблем, які були характерними для епохи письменника. Сьогодні ми можемо сказати, що це філософсько-педагогічні твори.

Учні  зрозуміли, що твори мандрівного філософа актуальні й сьогодні, бо в них засуджується дармоїдство, зневагу до інших людей. Багатіїв, які "живуть крадіжкою чужого і не хочуть бути корисними людству", він назвав шершнями, або трутнями суспільства, а людей працьовитих - робочими бджолами, що трудяться в "природженому ділі", "по натурі". Байки Сковороди - заповіти для нас, учнів ХХІ століття, вчать бути справедливими, добрими, людяними, працьовитими.  

День писемності

          Кажуть, восьме чудо світу - книга. Та чи була б вона у нас, якби не виникло письмо. Кожен розуміє: ми маємо завдячувати всім, хто прокладав шлях до виникнення писемності. У нас, в Україні, він пов'язаний з іменем Нестора Літописця.

    У Підберізцівському НВК І-ІІІ ступенів сьомого листопада почався тиждень писемності. У НВК проходили дні, приурочені писемності: одні класи готують урочисту лінійку і випускають стінгазету; у кожному класі відбуваються виховні години: "Від Кирилиці до Шевченка", "День писемності", "Нестор Літописець", "Наша книга - чудо із чудес".

    

    Учні 6 класу підійшли до цього питання по-своєму: вирішили створити спільний проект "Моя книга". Робота над ним ще продовжується: учні створюють свої поезії, оповідання, акровірші, інші - художники, оформлять книжку.

    Справжнім святом став день 9 листопада. Усі учні старших класів писали радіодиктант. 

    А 10 листопада найкращі мовознавці Підберізцівського НВК прийняли участь у конкурсі П.Яцика. 

   Виховна година у 6 класі "Наша книга - чудо з чудес" відбулася 11 листопада. Діти більше дізналися про Нестора Літописця, відбувся захист проекту "Моя книга". Цікавими виявилися казки Яцейко Анастасії, поезії Столярчука Дениса та Дмитерко Вероніки, оповідання Мички Маркіяна, Банаха Олега, Царя Костянтина. Творча лабораторія класу продовжує працювати над проектом.

"Вічно живий Шевченко"

           

 

       Вісімнадцятого березня мої п'ятикласники провели свято "Вічно живий Шевченко". Трохи хвилювалася: в класі всього-на-всього 7 учнів, а дівчат тільки двоє. Розуміла, що діти дуже сумлінно готувалися до свята, та все ж таки тривога підкрадалася в душу. Зараз можу сказати: "Дарма". Діти - молодці! Дівчата - неперевершені ведучі, а хлопці, поставивши сценку "Розрита могила", довели , що вони - артисти. Звичайно, свято не вийшло б таким гарним, якби не музичний супровід і пісні. За це ми дуже вдячні вчительці трудового навчання Квас Іванні Орестівні, Свято принесло задоволення всім, бо працювали дружньо.

      Діти! Будьте справжніми українцями, і хай слова Шевченка, вимовлені тут на сцені, стануть тими заповітами, що залишив нам у спадок Пророк нашого народу.